На практиці громадянинові України досить проблематично купити собі поліс медичного страхування.
Страхові компанії неохоче приймають клієнтів «з вулиці», віддаючи перевагу корпоративним замовленням. Благо, багато організацій упроваджують корпоративне страхування як додатковий бонус для своїх співробітників. «Корпоративний клієнт сьогодні достатньо позитивно реагує на пропозиції за договором медичного страхування (ДМС), і в систему мотивації персоналу закладається медична страховка», - пояснює голова правління страхової компанії «Інтертрансполіс» (що страхувала по ДМС близько 700 тис. співробітників «Укрзалізници») Сергій Коротенко.
Застрахуватися ж самостійно, без опікування свого працедавця, складно. Не дарма серед самих же страховиків витає крилата фраза, що «здорові не страхуються». «Страховки для фізичних осіб на ринку присутні, але вони дорожчі, ніж в корпоративному сегменті майже в 2 рази. У страхуванні працює система вірогідності і випадковості. У корпоративному страхуванні я страхую 100 чоловік, на яких буде двоє хворих. А якщо хтось по своєму бажанню прийшов страхуватися, у мене виникає підозра - а чи здоровий він?» - розповідає заступник генерального директора страхової компанії «альфа-гарант» Віктор Дольник.
Але, щоб не втрачати приватних клієнтів і при цьому диверсифікувати свої ризики, деякі страховики починають пропонувати так звані «сімейні поліси», для 3-4 чоловік.
Великий куш
Такий стан речей повинен виправити введення обов'язкового медичного страхування (ОМС). Зрозуміло, учасники ринку непримиренно наполягають на своїй участі в цій системі. За словами президента страхової компанії «ОРАНТА» Олександра Завади, поки державу вибирає шлях розвитку між декількома, кардинально різними законопроектами, для ринку проблема упирається в наступне: чи буде держава спиратися на досвід, фінансовий і кадровий потенціал страхового ринку, або створюватиме щось в надрах держапарату. «До цих пір все, що створювалося в надрах держапарату, нормально не працювало. Цей шлях безперспективний», - категорично заявляє Завада.
Одним з аргументів нездатності держапарату створити якісну систему ОМС без участі ринку є фатальна відсутність кадрів. «Навіть у самих страхових компаніях не вистачає фахівці, які зможуть професійно обслуговувати ОМС і потоки у взаємозв'язку з системою охорони здоров'я. Адже ми говоримо про величезний об'єм грошей - 12-13 млрд. річного обороту. І держава, яка має намір створити величезну державну компанію по ОМС, також переслідує боротьбу за ці 12-13 млрд.», - говорить Дольник. Учасники ринку підкреслюють, що в системі контролю за ОМС повинні брати участь представники страховиків, працедавців, громадськості, уряду, фінансистів.
Оплата обов'язкового страхування повинна лягти на плечі працедавця. «У Конституції прописано, що людина має право на безкоштовну медицину і медичне страхування. Якщо ми говоримо про безкоштовну медичну допомогу, то людина не повинна оплачувати цю страховку. Це повинні робити або працедавець, або держава, у якої існують соціальні фонди. Якщо страховку оплачує працедавець - він повинен сплатити і віднести її на валові витрати», - вважає Дольник.
найзбитковіше
Добровільне медичне страхування вважається одним з найзбитковіших видів. «У 2006 році наш рівень виплат по медицині склав близько 72%», - розводить руками Коротенко. А в цілому по ринку рівень виплат досягає 30-40%. При введенні ж обов'язкового медичного страхування ринкові виплати повинні досягати 90-95% від отриманих страховиками платежів.