Згідно статті 2-ої федерального закону від 27.11.1992г. E 4015-1 "Про страхування", страхування є відношення по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються із сплачуваних або страхових внесків (страхових премій).
Це дозволяє зробити наступні висновки.
Страхування - це економічні відносини, в яких беруть участь як мінімум дві сторони (дві особи, суб'єкти відношення). Одна сторона (суб'єкт) - це страхова організація (державна, акціонерна або приватна), яку називають страховиком. Страховик виробляє умови страхування (зокрема, зобов'язується відшкодувати страхувальникові збиток при страховій події) і пропонує їх своїм клієнтам - юридичним особам (підприємствам, організаціям, установам) і фізичним особам (окремим приватним громадянам).
Якщо клієнтів влаштовують ці умови, то вони підписують договір страхування встановленої форми і одноразово або регулярно в перебігу узгодженого періоду платять страховикові страхові премії (платежі, внески) відповідно до договору.
Інша сторона (суб'єкт) страхових економічних відносин - це юридичні або фізичні (окремі приватні громадяни) особи, звані страхувальниками.
Стаття 5 закону "Про страхування". Страхувальниками визнаються юридичні особи і дієздатні фізичні особи, що уклали із страховиками договори страхування або що є страхувальниками через закон.
При настанні страхового випадку (стихійне лихо, падіння людини з переломом і т.д.), при якому страхувальникові завданий збитку (економічний або його здоров'ю), страховик відповідно до умов договору виплачує страхувальникові компенсацію, відшкодування.
З аналізованих визначень виходить, що страховик і страхувальник регулюють страхові економічні відносини спеціальним договором. У світовій практиці він отримав назву поліс.
Поліс - документ (іменной або на пред'явника), що засвідчує укладення страхового договору і що містить зобов'язання страховика виплатити страхувальникові при настанні страхової події визначену умовами договору суму грошей (страхову компенсацію або відшкодування).
Поняття договору страхування є в стаття 15 закону "Про страхування". Договір страхування є угодою між страхувальником і страховиком, через якого страховик зобов'язується при страховому випадку провести страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якої поміщений договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплатити страхові внески у встановлені терміни.
Договір страхування може містити і інші умови, визначувані за угодою сторін, і повинен відповідати загальним умовам дійсності операції, передбаченим цивільним законодавством Російської Федерації.
0 Відгуків на “Економічна суть страхування”
Залишити відгук