Видом страхування називається конкретизація об'єктів в певному об'ємі страхової відповідальності по відповідних тарифних ставках (наприклад, змішане страхування життя або страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту) .В залежності від відмінностей в об'єктах захисту страхування ділиться на чотири основні галузі:
1 . Особисте страхування - як об'єкт страхування виступають життя, здоров'я і працездатність людини;
Важливі критерії при визначенні надійності страхової компанії
Сьогодні проблема вибору надійної страхової компанії досить гостро встає перед кожною людиною, що вирішила захистити своє майно, життя або здоров'я за допомогою страхування. Які найважливіші оцінні критерії, по яких можна судити про цю, вельми сокровенній стороні страхової компанії? Постараюся відповісти на це непросте питання.
Український фінансовий сектор в 2006-му році переживав справжній бум операцій M&A. Найбільше число операцій і їх об'єм показав банківський сектор. Почавшись в придбання RZB Group банка «Аваль» процес не закінчується до цих пір, хоча цікавих з погляду придбання об'єктів практично не залишилося.
У страховому сегменті також спостерігалися схожі процеси, проте кількість операцій і їх суми були значно менше. По-перше, банківський сегмент набагато більш капіталізований і набагато прозоріший і зрозуміліший для іноземних інвесторів, по-друге, в Україні поки відсутні компанії - безперечні лідери, що мають значні долі ринку, які можуть представляти для покупців інтерес. Сьогоднішні тенденції говорять скоріше про бажання «застовпити ділянку» на швидкорослому українському ринку, про це ж свідчить характер багатьох операцій, в яких об'єктами поглинання виступають невеликі компанії, які отримуються більшою мірою ради наявних ліцензій.
Передумовами для M&A в страховому секторі України є велике коллічество учасників і існуючий темп зростання об'ємів страхових компаній із зростанням класичної складової. Сам ринок демонструє здорові тенденції, так частка перестраховки у нерезидентів, завдяки жорсткій позиції Госфінуслуг, знизилася з 46% в 2003 році до 6% в 2006. За 2003-2006 роки страховий ринок України виріс на 60%, крім того, виріс реальний страховий ринок і став привабливішим для стратегічних інвесторів.
Лідери зростання: страхування життя (+40%), добровільне особисте страхування (+39%), що викликане низькою базою порівняння і нерозвиненістю цих сегментів страхування.
Аутсайдери - страхування фінансових ризиків (-15%).
В цілому по страховому ринку рівень валових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за наслідками 2006 року досяг 19%, це на 4 п.п. вище за аналогічний показник 2005 року, який свідчить про продовження тенденції до збільшення рівня страхових виплат.
Рівень чистих виплат (відносини об'єму валових виплат за вирахуванням виплат, здійснених перестрахувальникам-резидентам, до об'єму валових премій за вирахуванням премій, що належать перестраховикам-резидентам), тобто вільних від подвійного обліку операцій внутрішньої перестраховки, за наслідками 12 місяців 2006 року склав 26,5%, що свідчить про реальне зростання фактичних виплат.
В порівнянні з 2005 роком, рівень чистих виплат зріс на 28%, а в порівнянні з аналогічним показником 2003 року - в 2,25 разу.
Знаковою є відсутність концентрації ринку - український страховий ринок поки що не монополізований (перші 3СК за обсягами зібраних страхових премій контролюють тільки 11,8% ринку). Це свідчить про те, що місце на ринку ще вистачить як для інвесторів, так і для зростання компаній на регіональних ринках.
Значний потенціал зростання національного ринку привертає не тільки український капітал, але і іноземних стратегічних інвесторів. Розвиток ринку, його структура багато в чому залежатиме від успішності виконання «Концепції розвитку страхового ринку до 2010» і розвитку економіки країни в цілому.
В цілому, на наш погляд, найближчим часом на ринку переважатимуть наступні тенденції:
- активний розвиток мереж продажів, збільшення значущості роздрібних продажів, роботи з фізичними особами
- розвиток особистих видів страхування, збільшення активності у сфері страхування життя
посилювання конкуренції вітчизняних страхових компаній із страховими компаніями з іноземним капіталом, збільшення частки останніх
- універсалізація страхового бізнесу
- подальше розділення компаній на класичні і схемні, зменшення частки «змішаних» компаній.
Сьогодні в Україні номінальний рівень від ВВП (з урахуванням частки «некласичного» страхування) складає 2,6%, тоді як в країнах ЄС - в середньому 8,2%, що говорить про прогнозне зростання реального страхового сегменту більш ніж в 4 рази. Найбільше зростання очікується в сегменті страхування життя і особистих видах страхування.
Стратегічні інвестори-нерезиденти демонструють різні стратегії при виборі компаній-цілей для поглинання. Існує два шляхи виходу на ринок: придбання невеликих страхових компаній з «чистою» історією, невеликими оборотами або взагалі без таких і придбання страхових компаній, що діють, із значною часткою ринку.
Перший шлях припускає придбання компанії, яка вже має певну частку ринку або, що зустрічається частіше, сильні позиції в певному виді страхування.
Серед переваг: невелика вартість придбання об'єкту, відсутність «скелетів в шафі», можливість побудувати бізнес, повністю грунтуючись на технологіях материнської компанії, немає необхідності у внутрішній реорганізації і рєїнжінірінге бізнес-процессов. До недоліків можна віднести необхідність завоювання частки ринку шляхом жорсткої конкурентної боротьби, загрозу дефіциту кваліфікованого менеджменту і збільшення терміну повернення інвестицій.
Іпотечний кредит можна отримати не тільки в банці, але і в страховій компанії. Наприклад, під вже оформлену накопичувальну страховку життя. "Гроші" з'ясували, по яких схемах видають такі кредити, і наскільки вони вигідні клієнтам страховиків.
"Два роки тому я оформив поліс страхування життя в одній крупній компанії. Страхова сума невелика, але я чув, що є можливість узяти під неї кредит і користуватися їм до закінчення страхового договору. Ми зараз готуємося купувати квартиру і підшукуємо відповідний банк, в якому можна було б оформити позику. Оскільки перший внесок у нас досить великий і у позику потрібно не так вже багато грошей, чи не можна оформити кредит в нашій страховій компанії?", -- таке питання задало "Грошам" один читач.
Ну що ж, відповідаємо. З одного боку, можливість узяти кредит в страховій компанії давним-давно передбачена Законом "Про страхування" і нормативними документами Госфінуслуг. Тобто, теоретично, кредит у розмірі викупної суми (тобто суми, яка зазвичай виплачується у разі дострокового розірвання страхового договору) можна оформити у будь-який час. З іншого боку, зі всіх страховиків про свою готовність видавати такі кредити заявляла лише СЬК "Дженералі Гарант Страхування Життя". З тих пір пройшли два роки, проте, як вдалося дізнатися "Грошам", жодного кредиту за цей час видано не було. Або це неправда?
Проте страхові суми за договорами страхування життя рідко перевищують 100--200 тис. грн., тобто їх явно недостатньо для покупки нерухомості. Крім того, більшість клієнтів уклали договори відносно недавно і просто не встигли накопичити суми, необхідні для придбання квартир.
Правда, багато страховиків зовсім не проти кредитування страхувальників. Чому немає? Тим паче, що поки ж всі розрахунки показують, що з урахуванням інвестиційного доходу по страховці переплата по позиці, узятій в страховій компанії, буде в рази менше, ніж при звичайному банківському кредитуванні.
Узяти у борг у себе
Головна "фішка" кредитування "під страховку життя" -- гроші позичаються фактично у самого себе. Адже викупна сума, яка є сумою кредиту, це і є вже внесені до страхової компанії засоби клієнта. Вірніше, їх частина. Тобто якщо страхова сума за договором на 20 років складає $100 тис., то через десять можна накопичити приблизно $50 тис. (страховий платіж расчитиваєтся виходячи з віку, підлоги, здоров'я клієнта, так що суми платежів, що приводяться "Грошима", вельми умовні. -- Ред. ). Викупна сума складе приблизно $36 тис. Який же сенс брати в кредит ці тисячі, чи не простіше просто забрати вже накопичені гроші? Зовсім не простіше.
По-перше, викупна сума, як ми вже сказали, завжди менше внесених внесків. По-друге, доведеться сплатити витрати страховика і підвищений податок -- не 9% отриманого доходу, а все 15%.
Якщо ж застрахований клієнт візьме кредит і поверне його до закінчення дії страхового договору, він зможе і нерухомість купити, і отримати в кінці страхову суму з накопиченим інвестиційним доходом (мінімум 4% річних).
Природно, за все це доведеться платити, і немало. Крім оплати кредиту (тіло плюс відсотки по среднериночной ставці 13,5--14% в доларах), потрібно буде продовжувати вносити щорічні страхові внески (у нашому прикладі -- мінімум $5000 в рік). Отже навантаження на позичальника тільки збільшується.
З іншого боку, для людей, які можуть собі це дозволити, така схема могла б стати справжньою знахідкою: якщо узяти в СЬК кредит у розмірі $36 тис. і виплачувати його протягом 10 років по ставці 13,5% в інвалюті, переплатити доведеться 68%. При цьому, якщо договір полягав на 20 років, а страхова сума складала $100 тис., навіть якщо інвестиційний дохід виявиться мінімально дозволеним -- 4%, то і тоді в кінці терміну застрахований отримає $116 тис.
Таким чином, приблизно чверть витрат по кредиту компенсується доходом по страховці. Адже 4% -- це гарантований державою мінімум! У 2006 році страховики життя заробляли значно більше -- 6--14,2% річних. Повертаючись до описаного прикладу, скажімо, що щомісячний платіж позичальника-страхувальника, з урахуванням витрат на подальшу оплату страховки, складе приблизно $1120, замість $705, як в звичайному кредитуванні (вказаний розмір першого платежу).
Поліс як застава
Альтернативною і реальнішою в даний час схемою взаємодії із страховиком може стати отримання кредиту під заставу страхового поліса в банці, а не в страховій компанії. Правда, поки така можливість виняткова в банках, аффілірованних із страховиком життя (по такій схемі сьогодні, наприклад, працює СЬК "ТАС" і "ТАС-Комерцбанк").
"Гроші" з'ясували, що кредит під заставу страхового поліса банк видає на стандартних умовах і по звичайній ставці (тобто в середньому ті ж 13,5--14% річних в доларах). При цьому від сплати щорічних платежів по страховці клієнт, природно, також не звільняється.
Гарантія на страховку: коли сервісного обслуговування недостатньо
Незабаром, набуваючи побутової техніки в магазині, можна буде застрахувати не тільки саму покупку, але і інше рухоме майно в будинку. Таким чином, затверджують страховики, потенційні клієнти в слушний для них час і в зручному місці зможуть отримати додаткову інформацію про послуги страхової компанії і укласти договір, якщо самі того захочуть. Втім, з гарантійним обслуговуванням така експрес-страховка не має нічого спільного.
Потрібний поліс в потрібному місці
За словами фахівців, через подібні канали продажів (мережі супермаркетів, магазини побутової техніки, салони) краще всього продавати стандартизовані поліси. Вони не вимагають великих знань і досвіду від продавця і простіші в ціноутворенні. Іншими словами, представник СЬК в супермаркеті може мати на руках просто табличку, в якій завчасно розраховані всі варіанти страховок і їх вартість. Найбільш відповідними в цьому відношенні є поліси ОСГПО або програми експрес-страхування.
«На сьогоднішній день відвідувачі магазинів побутової техніки «Ельдорадо» можуть укласти договір страхування з нашою компанією, сплативши його на місці через касу, - розповіла Наталія Расина, директор департаменту розвитку регіональної мережі СЬК «ПРОВІДНА». - Сьогодні нас вже не дивує, що можна оформити кредит на товар прямо в магазині. Банки максимально постаралися наблизити свої послуги безпосередньо до споживача».
Схоже, не будуть тут виключенням і страхові компанії. По словах Расиной, особливо це актуально по відношенню до «автогромадянки», оскільки стандартні страхові договори обов'язкових видів не вимагають додаткового андеррайтингу і укладати їх можна в зручному для клієнта місці. «Наше ж завдання - обслужити клієнта якісно в будь-якій точці продажів», - відзначає експерт.
Віталій Вілінчук, директор департаменту по роботі з фінансовими установами СЬК Allianz, вважає, що успіх розповсюдження полісів ОСАГО таким чином викликаний нинішньою зацікавленістю споживача в автогромадянці. «А ось попит на КАСЬКО вже буде менший, - упевнений Вілінчук. - Якщо говорити про страхування майна, то перспективним для цього каналу продажів продуктом може бути «Експрес-страхування».
Наприклад, як повідомили в СЬК «Українська страхова група», по такому продукту, як страхування майна «Експрес», клієнтові потрібно тільки вибрати набір об'єктів страхування і страхові суми. А ціна поліса для певного об'єкту при певній страховій сумі розрахована наперед.
«Такі проекти виконуються поетапно. Спочатку ми пропонуємо в магазинах поліси «автогромадянки» як найбільш прості в оформленні. Надалі плануємо продавати і поліси добровільного страхування майна фізліц, добровільного страхування наземних транспортних засобів, страхування від нещасного випадку», - обіцяють в СЬК «ПРОВІДНА».
Хоча, із слів Вілінчука, культура страхування в Україні все ще достатньо низька, і дуже малий відсоток споживачів самостійно приходить до рішення застрахувати своє майно. «Як правило, договори добровільного страхування майна полягають вимушено, оскільки є однією з основних умов банків при отриманні кредиту», - поділився фахівець.
Втім, із слів експертів, навіть при покупці поліса в супермаркеті побутової техніки навряд чи якась СЬК запропонує застрахувати тільки «свіжопридбане» майно. Це дуже дрібний об'єкт для страхування, а отже, абсолютно невигідний з погляду самих страховиків. «Тому куплений поліс страхування скоріше може покрити все рухоме майно в будинку, ремонт, конструкцію стін або будівлі», - запевняють в УСГ.
Що краще: страховка або гарантія
Страховики говорять, що місце продажу страхового поліса не впливає на його вартість. «Ціна поліса, наприклад страхування ОСГПО, істотно змінитися не може, оскільки всі тарифи тут чітко регламентовані. Як і витрати на ведення справи, куди входять комісії», - розповідають в СЬК «Українська страхова група».
Що стосується добровільних видів страхування, то роботу з посередниками СЬК обіцяють будувати так, щоб комісійні ніяк не позначалися на кінцевій ціні для споживача. Сама ж страхова компанія виграє від потоку платежів.
Оформляючи страховку на побутову техніку безпосередньо в місці її покупки, не варто забувати і про гарантійне обслуговування. Але який тоді сенс страхувати товар, якщо існує гарантійний термін, протягом якого виробник зобов'язаний усунути неполадки?
Фахівці стверджують, що ситуація, коли неможливо використовувати об'єкт страхування з вини виробника, - це якраз не страховий випадок. Виробничі недоліки і неполадки можна усунути тільки за допомогою гарантійного обслуговування. З іншого боку, не можна повернути по гарантії річ, яка прийшла в непридатність через пожежу в будинку, затоплення, руйнування будинку і т.п. А це вже «робота» страхової компанії.
Спробуємо розібратися, кому вигідна ситуація, що створилася, і як мінімізувати свої витрати на страховку без додаткових ризиків.
Кому це вигідно?
Набуваючи житла в кредит, кожен позичальник стикається з необхідністю страхувати не тільки куплені метри житлоплощі, але і власне життя. Такі сьогодні вимоги банків, що цілком закономірно турбуються за збереження квартири або удома, які стають заставою по кредиту, а також за життя і здоров'я позичальника, якому тільки що позичили кругленьку суму. На перший погляд, вимоги цілком обгрунтовані, адже якщо з придбаним житлом що-небудь трапитися або ж позичальник втратить платоспроможність, банк просто не отримає своїх кровних.
Проблема лише в тому, що позичальники нечасто приділяють увагу вибору страховика, традиційно основним аргументом на користь підписання договору стає розмір щомісячних виплат по кредиту. Сума ж страхових внесків не указується ні в одному рекламному буклеті по іпотечному кредитуванню, не фігурує вона і в ході консультацій з кредитним менеджером. Страхова компанія вважається третьою стороною в договорі, яка формально ніяк не пов'язана з кредитором. В той же час повний страховий пакет при покупці нерухомості в кредит може доходити до 1% вартості житла. Це означає, що набуваючи житла за $150 тис., позичальник вимушений платити до $1,5 тис. тільки за страховку.
Не дивно, що продаж страхових полісів при іпотечному кредитуванні дедалі вигідніший. Не дивлячись на формальне здешевлення страхових внесків, підсумкові суми тільки ростуть, оскільки банкіри пред'являють до позичальників все більше вимог, прагнучи мінімізувати свої ризики.
Настання весни неминуче примушує задуматися про наближення відпускного сезону, який багато хто прагне провести за кордоном. Плануючи свої поїздки, люди витрачають силу-силенну часу, дійшло вивчаючи умови мешкання в різних готелях, вартість турів, подробиці майбутніх екскурсій і т.д.
І, напевно, останнє, про що згадує людина, що зібралася в подорож, - це страховка. Ні для кого не секрет, що посольства багатьох іноземних держав однією з умов видачі візи ставлять наявність страховки, яка покриє можливі витрати туриста при наданні йому медичній допомозі.
Виходить, хоча, згідно українському законодавству, страховка - справа добровільне, у багатьох випадках вона стає обов'язковою. Можливо, через свій добровільно-примусовий характер страхування туристів розглядається багатьма як формальність. А дарма, адже від того, наскільки вдало будуть вибрана страхова компанія (СЬК) і програма страхування, залежить, як успішно туристові, що опинився за кордоном в непередбаченій ситуації, вдасться мінімізувати фінансові втрати.
Страхові посередники все ще грають другорядні ролі на вітчизняному ринку страхування. Проте зростаюча роль класичного страхування, а також прихід до України іноземних страховиків разом з їх стандартами роботи може в недалекому майбутньому зробити професію страхового агента і страхового брокера однієї з найбільш затребуваних на ринку
Страхові посередники - брокери і агенти - вже давно стали невід'ємною частиною будь-якої країни з розвиненим страховим ринком. Україна не успадкувала від колишньої імперії такого розвиненого ринку, проте їй дісталося прагнення до мега-структурам, які об'єднують в собі не тільки всі етапи виробництва, але і займаються збутом продукції. Прикладом таких організацій являюся наші страхові компанії, для яких максимальне розширення регіональної мережі є мало не єдиним способом стати ближче до клієнта. Тим часом, це далеко не завжди йде на користь тому самому клієнтові.
У всьому світі страховики порахували вигіднішим продавати страхові продукти через агентську мережу, а страхувальники зрозуміли, що ніхто краще за брокера не допоможе їм правильно підібрати страхову компанію і конкретний страховий продукт. Не так, як у всіх
У Україні, також як і у всьому світі, сполучною ланкою між страховою компанією і її клієнтом є страхові брокери, які представляють інтереси страхувальників, а також страхові агенти, які працюють на страховиків. Проте, по своїх кількісних характеристиках український ринок страхових посередників кардинально відрізняється від переважної більшості західних країн. Для більшої частини розвинених ринків характерним є той факт, що кількість брокерів значно перевищує кількість страхових компаній - пропорція часто складає 1:10 або навіть більше.
У Україні ж спостерігається абсолютно протилежна ситуація - на 400 страхових компаній доводиться менше 80 страхових брокерів.
«Рівень розвитку страхового ринку характеризується співвідношенням між кількістю брокерів і кількістю страхових компаній», - переконаний директор страхового брокера «Дедал» Ібрагим Габідулін.
Якщо подивитися на об'єм страхових операцій, які обслуговуються страховими посередниками (як брокерами, так і агентами), то для Канади, США і низки європейських країн цей показник перевищує 50% від всього об'єму ринку, а іноді, навіть наближається до 100%.
«На Заході страхова компанія - це могутній мозковий центр, який відповідає за такі функції, як менеджмент страхового фонду, маркетинг, актуарні розрахунки, андерайтінг і робота з IT-технологіями, а продажами вона не займається», - пояснює пан Габідулін.
Ситуація в Україні і в цьому випадку абсолютно протилежна - брокери і агенти приносять страховикам лише незначну частку платежів, а переважна більшість операцій доводяться на прямі продажі. Наприклад, за словами голови правління компанії по страхуванню життя «ГАРАНТ-ЛАЙФ» Станіслава Гоцуляка, в його компанії страхові посередники приносять лише 10% платежів. По інших сегментах ринку або окремих компаніях цей показник може бути ще скромніше.
Зі всіх зареєстрованих сьогодні в Україні страхових брокерів лише 12 є юридичними особами, а інші - близько 60 - приватні підприємці. Серед брокерів, що працюють на отчественном ринку, є декілька представників найбільших міжнародних брокерів, таких, наприклад, як Marsh & McLennan, Willis, AON Limited, Besso Limited, і Oakeshott.
Вихід на наш ринок цих світових лідерів як правило пов'язаний з приходом до України мультинациональных компаній - клієнтів, які обслуговуються у них по всьому світу. Такі крупні іноземні брокери розміщують протягом року, як правило, невелика кількість дуже крупних ризиків своїх клієнтів. Таким чином, представництва міжнародних брокерів в Україні і вітчизняні брокери, як правило, займають різні ринкові ніші і не конкурують один з одним.
Що ж до страхових агентів, то назвати їх число, навіть приблизно, не зважиться, мабуть, ніхто. Річ у тому, що якщо в розвинених країнах існують спеціальні системи підготовки, сертифікації і реєстрації страхових агентів, то в нашій країні діяльність агентів не впорядкована на державному рівні, а, відповідно, не існує єдиного держреєстру страхових агентів. Кожна страхова компанія, яка зацікавлена в агентах, готує їх власними силами і відповідно до своїх стандартів. Одним не подобаються, іншим - заважають
Низький рівень розвитку ринку страхових посередників в Україні пояснюється декількома причинами. По-перше цьому сприяють історичні причини і залишки елементів мислення радянської епохи. За часів монополії Держстраха можливість роботи на ринку незалежних посередників взагалі не розглядалася. У наших страхувальників з минулих часів залишилася недовіра до державних страхових агентів, яка, втім, нерідко підкріплюється і сьогоднішньою практикою завдяки не кращим представникам цього бізнесу. Адже через відсутність держнагляду за страховими агентами серед них попадаються не тільки люди з низьким рівнем професіоналізму, але навіть і справжні шахраї.
По-друге, українське законодавство вельми несприятливо для страхових посередників. До сьогоднішнього дня учасники ринку і Госфінуслуг не можуть прийти до згоди з приводу трактування горезвісної статті 15 закону «Про страхування». На думку Госфінуслуг, що міститься в ній норма забороняє брокерам отримувати комісійну винагороду від страховика. Брокери, у свою чергу, вважають таке тлумачення закону помилковим, що викликало тривалу полеміку з цього питання і привело до ряду суднових позовів до Госфінуслуг з боку учасників ринку.
Не виключено також, що в існуванні інституту страхових брокерів не зацікавлені деякі страхові компанії. Річ у тому, що для того, щоб гарантувати своєму клієнтові якісне і коректне обслуговування брокер зобов'язаний знати реальне положення справ у всіх страхових компаніях, з якими він потенційно співробітничає. Його не влаштовує та поверхнева інформація про страховика, яку компанія виставляє напоказ. Таким чином, деякі пристойні на перший погляд страхові компанії можуть опинитися у брокера в списку «не рекомендованих» для співпраці. Без брокера можна, але складно
Пан Габідулін переконаний, що недосконале законодавство є однією з найголовніших перешкод для розвитку інституту страхового посередництва в нашій країні. Якщо регулювання роботи брокерів і агентів буде приведено у відповідність з нормами розвинених країн, то нові компанії почнуть стрімко заповнювати існуючий вакуум.
«Брокер на внутрішньому ринку має неорану цілину - яку освоювати і не освоїти», - вважає пан Габідулін.
На думку голови правління страхової компанії «Європейський страховий альянс» Володимира Шевченка, в майбутньому страхові компанії можуть піти по шляху розвитку продажів через брокерів і агентів, що дозволить їм зменшити витрати, пов'язані із змістом широкого штату регіональних представників.
Існування страхових посередників як значного сегменту страхового ринку обумовлено об'єктивними ринковими реаліями. Погодитеся, було б вельми дивно, якби в наші дні виробник молочних продуктів сам займався їх роздрібним продажем. Для цього існують цілі мережі торгових крапок, де ці продукти продаються кінцевим споживачам. Так само і в страхуванні - страхова компанія є виробником страхового продукту, або, точніше сказати, страхової послуги. Близько 80% персоналу наших страхових компаній займається продажами. Тим часом, світова практика показує, що прямі продажі страхових продуктів менш ефективні, чим робота за допомогою посередників.
Окрім цього, між страховиком і страхувальником існує конфлікт інтересів: страхова компанія завжди зацікавлена в мінімізації своїх виплат, в той час, як страхувальник прагне отримати максимальне відшкодування. Брокер при цьому, виконує функцію згладжування такого конфлікту.
Сьогодні прямі продажі страхових полісів виправдані тільки у разі простих і стандартизованих страхових продуктів. Якщо ж йдеться, наприклад, про страхування крупного промислового об'єкту від безлічі різноманітних ризиків, то обійтися без допомоги брокера, який підкаже з яким страховиком і на яких умовах краще всього укладати договір, практично неможливо.
Окрім цього, не секрет, що сьогодні в Україні рівень страхової культури залишає бажати кращого. Тому не рідко трапляється так, що страховий договір складається таким чином, що отримати виплату у разі настання страхової події практично неможливо. Річ у тому, що у рядового клієнта страхової компанії не вистачає досвід і обізнаність, щоб розгледіти в договорі всілякі підводні камені у вигляді різних обмовок. Цю роботу також бере на себе брокер, оскільки він захищає інтереси свого клієнта. Готуйтеся до перекваліфікації
Хто ж є основними кандидатами на участь в ринку страхових посередників? Перш за все, це самі страхові компанії. Сьогодні вітчизняний страховий ринок явно перенасичений.
За даними Госфінуслуг, з 400 страхових компаній, що працюють в Україні, перші 50 страховиків контролюють три чверті ринку (за об'ємом привернутих премій). Решта гравців - це дрібні компанії, які не здатні приймати на себе значтельниє ризики.
Застрахувавши той або інший крупний об'єкт, невеликі страхові компанії залишають на власному утриманні всього декілька відсотків ризику, а все інше перестраховують по ланцюжку в 5-6 інших страхових компаніях. Таким чином, будучи зареєстровані як страховики такі компанії, фактично, виконують роботу брокера, отримуючи за це свій відсоток від операції. Подібна ситуація мала місце в Польщі, але після посилювання законодавчих вимог до страховиків велика їх частина стала брокерами.
«Якби законодавчі вимоги до страхових компанія були жорсткішими, то три чверті страхових компаній стали б брокерами», - упевнений пан Габідулін.
Окрім цього, дрібні страховики можуть переоформитися в брокерів, оскільки конкуренція на страховому ринку зростає у зв'язку з приходом іноземних страхових компаній. З агентів в брокери
Хороші шанси стати страховими брокерами мають особливо успішні і талановиті страхові агенти. Такий шлях, наприклад, пройшов Ібрагим Габідулін. Робота агентом страхової компанії дозволяє освоїти ази посередницького бізнесу на ринку страхових послуг. Після цього агент, який обслуговує одну страхову компанію, може стати мультиагентом - посередником, який працює одночасно з декількома страховими компаніями на неконкурентній основі.
Наступною сходинкою в кар'єрі мультиагента може стати вже брокер - знаючи умови, які пропонує та або інша страхова компанія він може підібрати для страхувальника саме той продукт і на тих умовах, які для нього вигідні.
Стати страховим агентом сьогодні в Україні не представляє особливої складності. В той же час очевидний, що робота в умовах цивілізованого ринку припускає жорсткіші правила для страхових агентів.
«Існує ілюзія того, що, прослуховує курс лекцій 2-3 дні, людина стає кваліфікованим фахівцем, і готовий скрутити гори. А це все дуже копітка і серйозна робота, швидко навчитися такому мистецтву неможливо. Головна вимога страховика до страхового посередника - це професіоналізм», - упевнений Станіслав Гоцуляк.
Поки страхові компанії, як правило, самі готують агентів, але в майбутньому, на думку пана Гоцуляка, цим займатимуться незалежні компанії, що спеціалізуються на навчанні агентів. З посередником буває і дешевше
Страхові посередники живуть за рахунок відсотків від укладеного договору страхування. При цьому для страхувальника важливо знати, що навіть якщо він купує страховку безпосередньо в страховій компанії, своїх грошей він не заощадить.
«Усередині тарифу закладена комісія будь-якого посередника, будь то банку, салону, турагентства, агента або брокера», - говорить Ібрагим Габідулін.
Заробіток страхового посередника залежить від цілого ряду чинників. Навіть по одному виду страхування комісія посередника може коливатися в досить широких межах. Наприклад, по КАСЬКО розмір комісії може варіювати в межах від 5% до 15%. При цьому брокер може свідомо піти на занижену комісію, для того, щоб зменшити вартість страховки для перспективного клієнта. В окремих випадках брокери навіть працюють на нульовій комісії, якщо хочуть дістати особливо цінного клієнта.
По майновому страхуванню посередники зазвичай отримують 15-20% страхового платежу. Одні з найбільш низьких комісійних в медичному страхуванні - 5%-10%. Також, невеликі комісійні (10%-15%) отримують посередники по «автогромадянці», що пояснюється низьким тарифом на цей вид страхування.
Багато банок при видачі іпотечного кредиту, окрім обов'язкового страхування самої квартири (а також іноді і ризику втрати права власності на неї - титулу), вимагають від позичальника застрахувати своє життя. Це умову обійти не вдасться, проте оптимізувати витрати по ньому можна.
Навіщо це потрібно
Оскільки іпотечні договори в основній масі довгострокові, певним захистом в непередбачених ситуаціях, пов'язаних з втратою життя позичальника або його можливості ефективно працювати, є страхування (на весь термін погашення кредиту).
Для банку це важливо, оскільки він гарантує собі швидке повернення засобів. Позичальник же таким чином позбавляє своїх родичів від можливих боргових зобов'язань перед банком і зберігає куплену нерухомість для сім'ї.
Реалізація заставної квартири у разі смерті позичальника, який не був застрахований, а також виселення його родичів, - тривала, витратна і по-людськи неприємна процедура. Якщо у спадкоємців є можливість і бажання, вони можуть переоформити кредит на себе і продовжити його виплату, або ж погодитися на продаж житла, який може відбутися тільки через полгода (згідно законодавству, що за цей час всі мають право на спадок можуть вступити в нього). У останньому випадку, як повідомили в «Укрсоцбанку», частина коштів, що перевищує борг перед банком, передається сім'ї позичальника.
Сьогодні, купуючи квартиру, про те, щоб застрахувати її, багато хто замислюється відразу. Причому страхують не тільки стіни, але і рухоме майно - щоб забезпечитися на випадок крадіжок, несподіваних поломок або нових сусідів, які раптом затоплять "свіжий" ремонт. То, скільки доведеться викласти за страховку і за яким сценарієм її оформлятимуть, залежить перш за все від того, нова квартира або "вторічка", куплена відразу або в кредит.
Кредит зобов'язує
При покупці квартири в кредит банк найчастіше виставляє цю ж квартиру заставою довга, а значить, вимагає, щоб квартира була застрахована. Зазвичай у крупних банків вже є партнери-ськ, які починають оформляти страховку з того моменту, коли банк вирішує дати клієнтові іпотечний кредит.
У такому разі страховку на приміщення і конструктивні елементи буде цілком досить. Від власника не вимагається додаткового клопоту, а поліс часто оформляється майже "автоматом". Але це тільки в тому випадку, якщо квартира нова і побудована не за індивідуальним проектом. Наприклад, наявність дерев'яних перекриттів і інших дерев'яних елементів конструкції будівлі розцінюється як додатковий ризик, а тому може вплинути на розмір тарифів по страховці.