Кожна повнолітня, дієздатна людина може застрахувати все що вважає для себе цінним, а саме: квартиру, дачу, обробку, побутову техніку, аудіо і відеоапаратуру, меблі, одяг, і інше майно.
Згідно з угодою добровільного страхування майна можна застрахуватися від:
пожежі;
вибуху;
залітія:
- через неувагу сусідів;
- при аваріях систем водопостачання, каналізаційної і опалювальної систем;;
- падіння дерев, каменів, землетрус, попадання блискавки.
Вартість страхового поліса залежить від об'єкту страхування, його вартості і вибраних страхових ризиків. Залежно від вибраних Вами ризиків, виду майна, розмір страхового платежу за один рік складатиме від 0,2 до 1,0 % від вартості майна, яке Ви хочете застрахувати.
ТОВ "Східноукраїнське страхове агентство" відповідно до Закону України "Про страхування", здійснює добровільне страхування від вогняних ризиків і ризиків стихійних явищ.
Страхування розповсюджується на майно, яке належить Страхувальникові на правах власності, а також на майно, яким Страхувальник розпоряджається і/або користується за договором найму, оренди, лізингу, переробки, ремонту, комісії, зберігання або застави, якщо таке майно заздалегідь ще не застраховане його власником.
Об'єктами страхування можуть бути такі види майна:
будівлі і промислові споруди, школи, лікарні, аеропорти і т.п.;
машини, устаткування і інвентар;
товарно-матеріальні цінності (зокрема сировина, напівфабрикати), які придбав Страхувальник;
устаткування приміщень, які або належать Страхувальникові, або переданни Страхувальникові в користування;
житлові будинки, квартири, дачні (садові) будинки і господарські будівлі, які знаходяться на земельній ділянці, яка належить або відведений Страхувальникові або членові його сім'ї, і які належать громадянам на правах приватної власності або знаходяться в їх користуванні згідно законодавству;
предмети інтерера, споживання, елементи обробки і устаткування квартир Страхувальника-громадянина в будинках державного і суспільного фонду.
На практиці громадянинові України досить проблематично купити собі поліс медичного страхування.
Страхові компанії неохоче приймають клієнтів «з вулиці», віддаючи перевагу корпоративним замовленням. Благо, багато організацій упроваджують корпоративне страхування як додатковий бонус для своїх співробітників. «Корпоративний клієнт сьогодні достатньо позитивно реагує на пропозиції за договором медичного страхування (ДМС), і в систему мотивації персоналу закладається медична страховка», - пояснює голова правління страхової компанії «Інтертрансполіс» (що страхувала по ДМС близько 700 тис. співробітників «Укрзалізници») Сергій Коротенко.
Застрахуватися ж самостійно, без опікування свого працедавця, складно. Не дарма серед самих же страховиків витає крилата фраза, що «здорові не страхуються». «Страховки для фізичних осіб на ринку присутні, але вони дорожчі, ніж в корпоративному сегменті майже в 2 рази. У страхуванні працює система вірогідності і випадковості. У корпоративному страхуванні я страхую 100 чоловік, на яких буде двоє хворих. А якщо хтось по своєму бажанню прийшов страхуватися, у мене виникає підозра - а чи здоровий він?» - розповідає заступник генерального директора страхової компанії «альфа-гарант» Віктор Дольник.
Але, щоб не втрачати приватних клієнтів і при цьому диверсифікувати свої ризики, деякі страховики починають пропонувати так звані «сімейні поліси», для 3-4 чоловік. Великий куш
Такий стан речей повинен виправити введення обов'язкового медичного страхування (ОМС). Зрозуміло, учасники ринку непримиренно наполягають на своїй участі в цій системі. За словами президента страхової компанії «ОРАНТА» Олександра Завади, поки державу вибирає шлях розвитку між декількома, кардинально різними законопроектами, для ринку проблема упирається в наступне: чи буде держава спиратися на досвід, фінансовий і кадровий потенціал страхового ринку, або створюватиме щось в надрах держапарату. «До цих пір все, що створювалося в надрах держапарату, нормально не працювало. Цей шлях безперспективний», - категорично заявляє Завада.
Одним з аргументів нездатності держапарату створити якісну систему ОМС без участі ринку є фатальна відсутність кадрів. «Навіть у самих страхових компаніях не вистачає фахівці, які зможуть професійно обслуговувати ОМС і потоки у взаємозв'язку з системою охорони здоров'я. Адже ми говоримо про величезний об'єм грошей - 12-13 млрд. річного обороту. І держава, яка має намір створити величезну державну компанію по ОМС, також переслідує боротьбу за ці 12-13 млрд.», - говорить Дольник. Учасники ринку підкреслюють, що в системі контролю за ОМС повинні брати участь представники страховиків, працедавців, громадськості, уряду, фінансистів.
Оплата обов'язкового страхування повинна лягти на плечі працедавця. «У Конституції прописано, що людина має право на безкоштовну медицину і медичне страхування. Якщо ми говоримо про безкоштовну медичну допомогу, то людина не повинна оплачувати цю страховку. Це повинні робити або працедавець, або держава, у якої існують соціальні фонди. Якщо страховку оплачує працедавець - він повинен сплатити і віднести її на валові витрати», - вважає Дольник. найзбитковіше
Добровільне медичне страхування вважається одним з найзбитковіших видів. «У 2006 році наш рівень виплат по медицині склав близько 72%», - розводить руками Коротенко. А в цілому по ринку рівень виплат досягає 30-40%. При введенні ж обов'язкового медичного страхування ринкові виплати повинні досягати 90-95% від отриманих страховиками платежів.
В жодній з англомовних країн світу державна медична система не організована з таким розмахом, як в Австралії. Вона називається Medіcare (що можна перекласти російською мовою як "Медом(іцинськая) опіка") і міститься частково за рахунок бюджету, частково - автоматичних відрахувань із зарплати тих, що працюють. З малоімущих, багатодітних, студентів і пенсіонерів засобів зовсім не беруть, з військових - 0,2%, з інших - близько 1,5%. Самотні люди, які заробляють понад 50 тис. австралійських доларів в рік і не мають приватного страхування, платять додатково ще 1% податку.
Система Medicare, упроваджена в 1984 році, складає лише 8% загальних витрат Австралії на здоров'ї населення. Велика частина коштів покривається за рахунок інших прибутків держави (в першу чергу податків). Метою Medicare є "охорона здоров'я, доступна для всіх австралійців", причому "всі австралійці повинні робити свій внесок відповідно до їх можливості заплатити".
Програма добровільного медичного страхування співробітників
Турбота підприємства про своїх співробітників - один з показників високого рівня його корпоративної культури, що є основним чинником формування іміджу організації, як в очах її ділових партнерів, так і широкій громадськості. Переоцінити значення сприятливої репутації підприємства досить складно.
Щороку за кордоном відпочиває близько 17 млн. українців. Всі вони купують поліси страхування здоров'я. Проте недавня аварія автобуса з українськими туристами в Єгипті показала, що такі поліси зовсім не гарантують дорогого лікування. У минулу п'ятницю 45 українців потрапили в аварію біля єгипетського міста Таба. Що постраждали доставили в найближчу лікарню міста Шарм-эль-шейх, де їх чекали нові неприємні сюрпризи. Рівень надання медичної допомоги був низький, а спілкуватися з єгипетськими лікарями було дуже важко у туристів не було перекладача, розповідає один з потерпілих, депутат міськради Краматорська Олександр Толстогузов.
Більшість українців вирішили повернутися додому, щоб там продовжити лікування. Нам сказали, що у такому разі ніякій відповідальності вони нести не будуть. Страхова компанія поводиться непривабливо: нам пред'явили умови залишайтеся лікуватися в Єгипті і ми вам оплачуватимемо, розповів Толстогузов. Цей приклад один з багатьох за останній час. Раніше клієнти страхових компаній тільки на інтернет-форумах розповідали несамовиті історії про те, що вони відпочивали за кордоном, а страховка, як виявилось, була фільчиною грамотою і ніякого лікування не оплачувала. Страховики говорять, що клієнти самі винні в тому, що неуважно читали умови договору.
Умови страхування стають цікаві клієнтам вже після настання страхової події, говорить Наталія Чорнокнижна, начальник відділу страхування що виїжджають за рубіж Української пожежний-страхової компанії. Якщо уважно учитатися в текст договору туристичного страхування, то опиниться, що пити алкоголь не можна інакше страховку не заплатять, лікувати зубний біль неможливо, це теж не входить у вартість поліса. А якщо лікування коштуватиме дорожче EUR 500, то перевищення витрат доведеться оплачувати з своєї кишені так іноді обмежують поліси. Туристична страховка майже нічого не гарантує, тому і коштує дуже дешево 25 грн за тиждень відпочинку.
Деякі страховики практикують урізані поліси без амбулаторного і стаціонарного лікування тільки репатріація і реанімація. Така страховка стоїть дуже дешево, розповідає секрети страховиків начальник відділу особистого страхування Української страхової групи Оксана Тіщенко. Дорогу що додому постраждав теж можуть не сплатити. Для того, щоб відпочинок за кордоном не перетворився на дороге лікування, страховики радять не купувати стандартні поліси, які додаються до путівок. А згаяти час на детальніше вивчення умов страховки і не пошкодувати грошей на повноцінний захист здоров'я.
Коли страхова не заплатить гроша Якщо ви постраждали у п'яному стані або під впливом наркотиків Якщо ви не повідомили своєї страхової компанії про подію в зазначені в страховому полісі терміни Якщо ви лікувалися самі у місцевого лікаря, а потім зажадали у компанії компенсації Якщо ви постраждали під час скоєння кримінального злочину Якщо ви постраждали, катаючись на лижах, упірнаючи з аквалангом, а страхувалися не як спортсмен-любитель Якщо сума за лікування опинилася менше франшизи Якщо ви купили дуже дешевий урізаний поліс страхування без амбулаторного лікування, стаціонарного лікування і покриття витрат на медикаменти Чого можна добитися, якщо страхуватися самому покриття витрат у зв'язку з втратою багажу, документів, отриманням травм і хворобами; оплати послуг перекладача при лікуванні; оплати телефонних дзвінків в асистуючу компанію і страхову компанію; оплати штрафних санкцій туристичної компанії із-за відмови подорожувати; евакуації на СТО і оплати ремонту автомобіля за кордоном; виплат по страховці, навіть якщо ви випили келих пива або сухого вина перед подією; виплат по страховці, якщо ви постраждали під час занять любительським спортом.
Поліс медичного страхування зводить до мінімуму небезпеку неякісного лікування. Але тільки якщо обслуговуватися в клініці, яку порадив страховик.
У наш час багато хто йде в лікарню з небажанням - люди часто не можуть виділити на власне лікування час, та і побоюються непрофесіоналізму лікарів. З іншого боку, послуги докторів приватних клінік стоять досить таки дорого. Страхові компанії пропонують вихід з ситуації - купити поліс медичного страхування.
Аргумент страховиків простий: якщо за лікування платить компанія, а не людина, медперсонал до такого пацієнта відноситиметься дбайливіше. Адже некоректно поставлений діагноз, неправильне лікування або призначення необгрунтовано дорогого препарату можуть спричинити за собою не просто словесну перестрілку - доведеться розбиратися з юристами страховика. Причому судовий позов вони можуть пред'явити не тільки лікареві, що лікує, але і самому закладу.
Крім того, згідно Закону «Про страхування», страховик може зажадати від медустанови суму, витрачену їм на нерезультативне лікування клієнта. Головне - слухатися страховика
Правда, страхова компанія не завжди стає на бік клієнта. Фахівці попереджають, що страхувальникові краще прислухатися до «рекомендацій» страховика при виборі медустанови. Якщо клієнт проявив ініціативу і звернувся в клініку, яка йому на смак, але яку страхова компанія не визнає, остання може просто відмовити у виплаті. «Страховик займе по відношенню до такого клієнта не зовсім дружню позицію і може не покрити витрати на лікування або покрити їх частково», - признається заступник голови правління компанії «Українська страхова група» Геннадій Мисник.
«Якщо клієнт піде в клініку, яку він сам вибрав, страхова компанія може навіть розірвати договір», - попереджає директор компанії «Страховий брокер «Дедал» Ібрагим Габідулін. 150-300 доларів за лікування в державній лікарні
Поліс медичного страхування, який передбачає обслуговування в пристойній приватній клініці, коштує недешево. Полікуватися за гроші страховиків в «Борисі», «Добробуте» і «Медікоме» можна, тільки сплативши за страховку більш 300 доларів. «Дешеві поліси - в районі 150-300 доларів - покривають лікування в державних клініках», - пояснює Габідулін. Тобто, навіть заплативши страховикові 150-300 доларів, доведеться йти в місцеву поліклініку. Правда, по словах Габідуліна, страховка вартістю 200 доларів покриває витрати на лікування у розмірі 10 тисяч доларів протягом року.
Але навіть медичне обслуговування у «приватників» не завжди гарантує клієнтові, що лікар не спробує поживитися за його рахунок. Адже нерідко доктори в приватних клініках отримують відсоток від суми, витраченої на лікування застрахованого пацієнта. Зрозуміло, вони не забудуть призначити лікування подорожче.
Інша справа, що між страховою компанією і приватною клінікою існує договір, і порушення прав клієнтів може привести як до розриву угоди, так і до дорогої для лікарів судової тяжби. «У моїй практиці були неодиничні випадки, коли, отримавши некомпетентне лікування в приватній клініці по страховці, людина поводилася з скаргою в свою страхову компанію, і та займала сторону пацієнта», - розповідає Мисник. У такій ситуації страховик вимагатиме від медустанови подальшого безкоштовного лікування хворого. А клієнт може розраховувати на законне відшкодування морального збитку. «Втрачене здоров'я оцінити складно, але моральну компенсацію клієнт отримає», - запевняє Мисник.
Не дивлячись на те що медицина у нас начебто безкоштовна, навіть в районній поліклініці лікарів доводиться періодично дякувати - за уважність і ввічливість, за отримання талончика на обстеження поза чергою. Не випадково багато хто все більше схиляється до лікування в платних поліклініках: черги там значно менше, а лікарі професійні і ввічливі.
Один мій знайомий лежав недавно у відомчій лікарні. Лікували його добре, прямо скажемо, на високому рівні. Тільки весь час він стикався з одним не дуже для нього приємним нюансом.
Призначає, скажімо, лікар ліків, що лікує, і тут же говорить: «А у вас є медична страховка ? Немає? Тоді вам доведеться за ліки платити». Або пішов він в їдальню. Майже всім там дають до обіду пиріжки. А йому, як не застрахованому, не належить. Хочеш пиріжок - піди, застрахуйся в цьому відомстві, де вже декілька років, як ввели обов'язкове, так би мовити, добровільно-примусове медичне страхування .
Розповідь мого знайомого згадалася, коли прочитала про те, що у Верховній Раді зареєстрували проект закону «О загальнообов'язковому державному соціальному медичному страхуванні ». Їм передбачається на основі Фонду соцстрахування по тимчасовій втраті працездатності здійснювати послуги обов'язкового медичного страхування . Введення новації заплановане з 1 січня 2009 року.
В даний час про добровільному медичному страхуванні мовиться значно більше, ніж рік тому. Не дивлячись на велику затребуваність чим раніше, цей вид страхування ще тільки починає «завойовувати» своїх страхувальників.
Сьогодні можна однозначно стверджувати, що (ОМС) - обов'язкове медичне страхування , на яке покладали великі надії не тільки медичні працівники, але клієнти - прості пацієнти, не виправдовує себе. Хвора людина вимушена стояти в чергах у кабінетів поліклініки, знову і знову стикатися з поверхневим, недбалим відношенням до своїх проблем. А про серйозні захворювання, що вимагають госпіталізації в міську лікарню говорити просто страшно. Доводиться самим купувати ліки і перев'язувальні матеріали, платити гроші няньці, сестрі, а іноді і лікареві, щоб до хворим або їх родичам відносилися хоч трохи людяніше.
Так і виходить, що поки можна не звертатися по допомогу до лікарів, більшість людей лікуються самі. Хто як, і результати самолікування не завжди бувають позитивними.