Програми агрострахованія існують в багатьох країнах. Більшість їх було розроблено протягом останніх 30-40 років. Різні країни використовують різні стратегії для розвитку агрострахованія, але всіх їх можна розподілити на суто комерційні і програми з державною підтримкою. Державна підтримка робить страхові програми розвиненішими. При впровадженні агрострахованія, страхові компанії здебільшого зосереджуються на структурі продуктів і умовах страхування. Зараз більшість країн використовує «програмний підхід», приділяючи більше уваги освітнім, маркетинговим і інформаційним заходам.
Страхові послуги характеризуються латентним попитом з боку клієнтів, і страховики разом з урядовими установами повинні активно інформувати потенційних клієнтів про переваги нових продуктів страхування.
Іншим важливим чинником розвитку агрострахованія стало ухвалення концепції “управління ризиками в агросекторе”. Страхування є основним інструментом управління ризиками, який дозволяє мінімізувати збитки господарств і зробити доходи виробників прогнозованими в майбутньому. Країни ЄС продовжують подавати пряму підтримку виробникам у вигляді субсидій на одиницю площі і голову худоби. Ця система вже застаріла і в майбутньому буде змінена на програми субсидуючого фінансування і страхування (Єдина Сільськогосподарська Політика ЄС).
Системи агро страхування відбулися від страхування сільськогосподарських виробників від граду і окремих ризиків. Уряди деяких країн розуміли необхідність розвитку більш комплексних і спеціалізованих програм для виробників. Мультириск є найбільш складним продуктом, якому властиві такі фундаментальні страхові проблеми, як моральна шкода, невірний вибір страхувальників, асиметрія інформації і великий вплив системних (катастрофічних) ризиків. Системи страхування у всіх країнах вживають заходам для пом'якшення впливу цих проблем.
Нові страхові продукти розробляються і упроваджуються для вимірювання дії системних ризиків і для зменшення можливостей для страхового шахрайства і моральної шкоди.
Страхові субсидії можна направляти через спеціалізовані державні агентства (США, Канада, Іспанія) або виплачувати безпосередньо виробникам за угодами страхування субсидуючих страхових продуктів (Італія, Україна, Росія, Молдова, деякі країни ЄС, і тому подібне).
Найбільш розвинені системи агрострахованія існують в країнах де уряд заснував спеціальні агентства або створив партнерські програми есте з приватними страховими компаніями. Така стратегія вимагає активної участі держави і значної фінансової підтримки. Системи агрострахованія дозволяють урядам краще контролювати процес розподілу страхових субсидій. Державні агентства визначають необхідні страхові продукти і формулюють стратегію розвитку системи управління агро ризиками в країні. Для виконання своїх функцій державним агентствам потрібна постійна бюджетна підтримка.
Ці установи акумулюють статистичні дані і часто виступають розповсюджувачами інформації і інституційними інвесторами. Партнерські програми обходяться державі дешевше, оскільки багато функцій передаються приватним страховим компаніям. Партнерські програми дозволяють приватним компаніям додавати до розрахованих ставок премій адміністративні витрати і відсоток очікуваного прибутку. Обидві системи (агентства і партнерства) дозволяють ефективно управляти портфелем агро ризиків шляхом регіональної диверсифікації і передавати очікувані катастрофічні збитки на міжнародні ринки перестраховки.
Звичайна обидві системи утримують велику частину найбільш поширених в країні ризиків загалом ризиковому портфелі. Найбільш ефективним підходом є такий, при якому держава компенсує деяку частину катастрофічних ризиків страховим компаніям, а потім перестраховує крупні ризики (які трапляються раз в 30-100 років) в міжнародних компаніях-перестрахувальниках.
Система партнерства здається найбільш придатною для України, де послуги страхування надають приватні страховики, а держава може надавати допомогу в розробці нових страхових продуктів і підтримувати страховиків адміністративними і інфраструктурними інвестиціями. Необхідно, щоб Уряд України точно сформулював потреби в агрострахованії на найближчі 5-10 років, оскільки це дозволить страховикам визначитися з своїми стратегіями і планами.
Більшість країн мають особливі підрозділи при урядових органах або керівних структурах партнерських програм, які надають арбітражний супровід сторонам, що беруть участь в страхових угодах. Такі підрозділи допомагають в розробці принципів ефективної страхової практики і у вирішенні проблемних ситуацій між страхувальниками і страховими компаніями. Наприклад, арбітражний комітет AFSC (Канада, Альберта) вирішує приблизно 95% суперечок за угодами агрострахованія, тим самим економлячи час і засоби для виробників і страховика. Подібні структури існують в Агентстві по управлінню ризиками (США) і «Агросегуро» (Іспанія).
Пропонується передбачити створення професійного арбітражного органу при розробці стратегії національної програми страхування і управління ризиками в агросекторе.
Архів за місяць Лютий 2008
В даному розділі виділяються особливості регулювання, властиві різним країнам, і розглядаються істотні відмінності між ними. У табличній формі особливості страхових систем в шести вказаних країнах приведені в Додатку.
Страхове законодавство. Всі шість країн мають всесторонні закони в області страхування. Початок регулювання страхування в Бразилії і Чилі відноситься до 30-м рокам, хоча в Чилі закон був радикально змінений в 1980г. Попередня система повного державного контролю за діяльністю страховиків була скасована в умовах лібералізації фінансового сектора Чилі. Польща і Угорщина почали економічні реформи раніше, ніж інші східноєвропейські країни, і їх перше законодавство, що стосується приватного ринку страхування, датується 1984г. і 1986г. відповідно. Всі східноєвропейські країни мають всесторонні закони страхування, прийняті в 1992-97 рр.
Закон про страхування в Чеській Республіці в певному відношенні відстає від законів інших країн.
МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ СИСТЕМИ Бразилія Чилі Болгарія Чеська Республіка Угорщина і Польща →
За даними досліджень, розвиток економіки і зовнішньої торгівлі Росії в XXI столітті в чималій мірі визначатиметься тим, наскільки успішно країна зможе адаптуватися до глибоких якісних змін, що відбуваються в світовому господарстві.
Світовий страховий ринок є одним з елементів в системі міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції, концентрації і глобалізації, що активно проходять в світовій економіці з середини 80-х років минулого століття, вплинули на якісні і кількісні параметри світового страхового ринку, змінили його структуру, систему міжнародної торгівлі страховими послугами, державного регулювання страхової діяльності в рамках національних економік і регіональних угод, стали найважливішим чинником міжнародної інтеграції.
Порівняльний аналіз основних економічних показників дозволяє зробити висновок про те, що зараз Росія порівняно слабо залучена в глобальні процеси: частка імпорту у ВВП нижча, ніж в більшості країн; об'єм прямих іноземних інвестицій у ВВП складає всього біля 1%, що у декілька разів менше, ніж в більшості країн, що навіть розвиваються . В той же час, до початку третього тисячоліття фінансова сфера, до якої і відноситься страхова галузь, стала безперечним лідером економічної глобалізації.
Зважаючи на викладені обставини, представляється вельми актуальним розгляд і аналіз в справжній роботі можливих наслідків глобалізації страхової галузі для страхового бізнесу як Росії, так і всього СНД в цілому.
В кінці XIX і протягом всього XX століття розвиток міжнародних відносин йшов від регулювання процесів світової торгівлі національними урядами, потім групами національних урядів в рамках регіональних союзів типа МЕРКОСУР, АСЕАН, НАФТА. В кінці двадцятого сторіччя у зв'язку з тиском конкуренції, глобалізацією у всіх її проявах почалася агресивна інтенсифікація бізнесу на всіх рівнях економіки, так що іноді реальні зміни в економіці передують урядовим управлінським рішенням і уряду доводиться ухвалювати відповідні рішення після того, як були вивчені певні явища де-факто .
Поза сумнівом, глобалізація є якісно новим етапом в розвитку інтернаціоналізації господарського життя. Як і будь-яке явище такого масштабу, вона викликає вельми неоднозначне відношення до себе не тільки з боку фахівців, але і з боку «простих обивателів». Одні упевнені, що глобалізація матиме в основному негативні наслідки, тоді як інші бачать в ній мало не єдиний засіб подальшого прогресу економіки .
Представляється, що для з'ясування суті глобалізації, її позитивних і негативних аспектів необхідно, перш за все, дати визначення цьому порівняно новому явищу.
Не дивлячись на достатньо часте вживання останнім часом в науковій економічній літературі терміну «глобалізація», єдиний підхід до його визначення відсутній. Глобалізація світової економіки розуміється по разному: як торгова інтеграція країн, як процес територіальної торгової експансії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності по всьому світу, як наростаюча інтеграція окремих країн в світову економіку, як зростання економічної взаємозалежності країн у всьому світі . Аналіз ряду наукових робіт дозволяє зробити висновок про те, що той або інший акцент у визначенні означає позитивну або негативну оцінку процесу глобалізації з боку відповідного автора.
Вельми коротке, але, в той же час, ємке і нейтральне визначення глобалізації світової економіки дає професор Ю.А. Данільовській, пропонуючи розуміти під нею «вільний рух між країнами товарів і чинників виробництва (праці, капіталу і знань)» . Узявши за основу дане формулювання і прийнявши до уваги сутнісні риси даного явища, можна отримати наступне, найбільш відповідне для справжнього дослідження, визначення економічної глобалізації як посилення взаємозалежності і взаємовпливу різних сфер і процесів світової економіки, що виражається в поступовому перетворенні світового господарства на єдиний ринок товарів, послуг, капіталу, робочої сили і знань.
Таким чином, основною ознакою глобалізації є фундаментальне зрушення в світовій економіці: від щодо ізольованих економік, що розділяються різними бар'єрами, до світу, в якому національні економіки зливаються в одну взаємозв'язану і взаємозалежну глобальну економічну систему.
Не дивлячись на відсутність єдності у визначенні терміну «економічна глобалізація» майже всі автори, у тому числі і іноземні, сходяться в одному: альтернативи їй немає . Жодна національна економіка незалежно від розміру і рівня розвитку окремої країни не може більше бути самодостатньою. Жодна держава не в змозі раціонально формувати і реалізовувати економічну стратегію розвитку, не враховуючи пріоритети і норми поведінки основних учасників світової господарської діяльності.
Іншими словами, нездатність тієї або іншої країни створити і підтримувати економіку, що активно діє, і увійти до глобального бізнесу означає, що вона залишиться економічно слабкою, не матиме можливості динамічно розвиватися і не зможе забезпечити економічне зростання зі всіма витікаючими звідси наслідками для рівня добробуту свого населення.
Таким чином, перш ніж переходити до розгляду особливостей глобалізації у сфері світового страхового бізнесу, необхідно проаналізувати позитивні і негативні сторони економічної глобалізації в цілому і її вплив на економіку Росії.
Слід зазначити, що унаслідок тиску конкуренції, збільшення числа укладених і реалізованих зовнішніх операцій процес глобалізації постійно прискорюється. У таких умовах ефективніше розподіляються засоби і ресурси, що сприяє підвищенню середнього рівня життя і розширенню життєвих перспектив населення. Глобалізація стимулює подальший розвиток нових технологій і розповсюдження їх серед країн, дозволяючи упроваджувати нові рішення в короткі терміни і при щодо менших витратах.
Важливою перевагою глобалізационних процесів є також економія на масштабах виробництва, що потенційно може привести до скорочення витрат і зниження цін, а значить, до стійкого економічного зростання. Ось далеко не повний перелік позитивних наслідків глобалізації світової економіки.
Проте дане явище не можна назвати абсолютно позитивним. Зважаючи на складність глобалізационних процесів, а також унаслідок різного рівня економічного розвитку різних держав, глобалізація породжує проблеми, а іноді навіть і кризи в деяких економічно слабкіших країнах. Необхідно відзначити, що сучасні глобалізационниє процеси розгортаються, перш за все, між промислово розвиненими країнами і лише в другу чергу охоплюють держави, що розвиваються, да і то скоріше як об'єкти, ніж суб'єктів глобалізації.
У цій ситуації відбувається не конвергенція (вирівнювання) доходів, а їх поляризація, коли більше 80% всіх світових ресурсів контролюють процвітаючі 20% країн. Таким чином, «інтеграція національних економік в світову систему, замість того щоб знищувати або ослабляти прояви нерівності, навпаки, підсилює їх і робить у багатьох відношеннях гострішими» .
На думку фахівців, Росія і СНД, включившись в світову економіку, поки більше стикається з негативними сторонами глобалізації, чим з її перевагами . Виробничий і, що важливіше для даного дослідження, фінансовий сектори російської економіки потрапили в сильну залежність від кон'юнктури на зовнішніх ринках і зазнають серйозні труднощі при її погіршенні. Світовий досвід свідчить, що фінансовий ринок дуже чутливий до різних економічних і політичних чинників, швидко реагує на зміну урядів (що в Росії не рідкість), діяльність парламентів і т.д.
Тому навіть в світлі оптимістичних розмов про прихід іноземних інвесторів на вітчизняний важливо враховувати той факт, що при виникненні кризових явищ в світовій економіці відтік засобів нерезидентів відбувається набагато швидше, ніж їх інвестування. Слід також враховувати, що в глобальній економіці одну з ключових ролей грають транснаціональні корпорації (ТНК), а в Росії нормативно-правова база для регулювання їх діяльності повністю відсутня, навіть не дивлячись на публічно висловлювані видними російськими політиками побоювання з приводу приходу ТНК на вітчизняний ринок.
Страховий бізнес Росії і інших країн СНД України Білорусії Казахст →
1. СТРАХОВА СПРАВА В КАНАДІ
Страхова справа в Канаді за об'ємом залученого в нього капіталу стоїть на другому місці після банківського . Важко вказати, яка сфера людської діяльності тут обходиться без страховки. Спектр послуг страхових компаній включає страхування життя і медичні страховки, страхування непрацездатності, нерухомого (житло) і всілякого рухомого майна (від автомобілів до ювелірних виробів), страхування бізнесів і банківських позик, а також пенсійні плани і інвестиційні проекти.
Таке широке страхування всіх можливих нещасть або ускладнень, пов'язаних з життям людини і його діяльністю, є істотною складовою частиною системи, що забезпечує високий рівень соціальної захищеності людини в Канаді. Тут вважається, що будь-яка людина, що розуміє свою відповідальність перед самим собою, своєю сім'єю, своїми партнерами по бізнесу і перед суспільством, зобов'язаний страхувати себе, своє майно і свої дії для того, щоб у разі виникнення яких-небудь проблем від них можливо менше страждали він сам, його рідні, партнери і інші члени суспільства.
Страхуванням в Канаді займається декілька сотень компаній, від найвідоміших з вельми поважним родоводом ( до них відносяться "Canada life", якою виконується ужe150 років, "Transamerica", "NN Financial", "Equitable Life" та інші), до тільки що виниклих молодих компаній. Більшість компаній мають певну спеціалізацію. По спектру і умовам пропонованих послуг компанії, що займаються однією і тією ж справою, достатньо близькі один одному. Нові компанії для залучення клієнтів іноді тримають декілька нижчі ціни, ніж ветерани, або пропонують привабливіші страхові програми, але відрізняються меншим ступенем надійності або стабільності.
Тому при виборі компанії краще орієнтуватися на перевірену часом репутацію тієї або іншої компанії.
.
2. СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
Існує два основні види страхування життя.
Перший і найбільш простій називається "TERM". За своєю суттю, це безповоротні платежі за страховку на випадок смерті, виплачувані щомісячно. Розмір платежів залежить від величини страховки і віку страхованого. У течії 10 років з моменту початку страховки величина платежу одна і та ж, потім в кожне наступне десятиліття платіж збільшується на певну суму.
При досягненні людиною 75 років ця страховка автоматично припиняється. Якщо людина до цього віку не померла, то всі виплачені ним гроші безповоротно переходять у власність страхової компанії. Відповідно, якщо людина померла до досягнення цього віку, то страхова премія в призначеному об'ємі виплачується його спадкоємцям. У разі припинення місячних платежів дія цієї страховки автоматично також припиняється. Цей вид страхування має попит із-за його відносної дешевизни.
Наприклад, якщо страхова сума складає 100 000 доларів, то для некурящого чоловіка у віці від 25 до 35 років платіж складає від 12 доларів в місяць, у віці від 35 до 45 років - від 12, у віці від 45 до 55 років - від 25, у віці від 55 до 65 років - від 50, у віці від 65 до 75 років - від 100 доларів в місяць . При збільшенні страхової премії зростає і величина платежу, але у меншій мірі. Наприклад, подвоєння страхової премії в два рази збільшить платіж тільки в 1,5 разу, потроєння премії збільшить його тільки в 2 рази, і т.д. Розмір платежу залежить також від підлоги людини (чоловіки платять більше жінок), стану його здоров'я, від того, палить він чи ні, і т.д.
Але виникнення якого-небудь захворювання після початку страхування вже не впливає на умови страховки. Проте якщо людина захоче застрахуватися таким чином після виявлення у нього серйозного захворювання, то страхова компанія швидше за все відмовить йому в цьому. Також, якщо при оформленні страховки чоловік знав про наявність у нього серйозній хворобі, але приховав її, то це може бути підставою для визнання згодом страховки недійсної.
Цей вид страховки використовується в основному в тих випадках, коли людина хоче гарантувати своє сімейство від фінансових проблем тих, що виникають у разі раптової втрати годувальника (наприклад, пов'язаних з виплатою моргиджа або оплатою освіти дітей ), або просто для підтримки певного рівня життя сім'ї до тих пір, поки діти не стануть самостійними.
Існує декілька видів такого страхування.
Другий вид страховки називається "WHOLE LIFE" (накопичувальний). Суть її полягає в тому, що виплачувані людиною гроші поступають на рахунок його поліси, там накопичуються, і у разі смерті людини видаються спадкоємцям разом з відсотками (в середньому це 6-8 % річних) і страховою сумою. Особливістю цього виду страхування є те, що величина щомісячного платежу визначається один раз при укладенні договору, залежно від суми страховки і віку людини, і згодом вже не міняється. Крім того, при цій страховці після 10 років платежу чоловік може як продовжувати вносити платежі (для зростання накопичень), так і або перервати їх на який-небудь термін, або взагалі припинити їх.
У будь-якому випадку він вже залишається застрахованим довічно. Досягши 65 років людина може по своєму бажанню або забрати всю суму, що накопичилася, або за рахунок її отримувати додаткову пенсію. З приводу цієї пенсії можливі два варіанти. У першому варіанті пенсії чітко обмовляється термін її отримання, наприклад 10 років. У перебігу цього терміну людині виплачуються певні платежі, і після закінчення цього терміну платежі припиняються. Якщо людина помре до закінчення платежів, то його спадкоємці отримають залишок грошей. У другому варіанті пенсія призначається довічно. В цьому випадку загальні виплати можуть опинитися як менше, так і більше, ніж в першому варіанті.
Наприклад, якщо людина помре через місяць після укладення такого договору, то він і отримає тільки виплати тільки за один місяць, а інші його гроші забере собі страхова компанія. Але якщо людина, покладемо, замість середньостатистичних 10 років проживе ще 25, то страхова компанія платитиме йому весь цей термін. Після смерті людини його спадкоємці можуть або відразу отримати страхову суму, що залишилася, або продовжувати отримувати пенсію.
Цей вид страховки, безумовно, економічно вигідніший, ніж попередній, оскільки внесені людиною страхові внески не тільки не пропадають, але при виплаті страховки повертаються з чималими (8 - 10 річних) відсотками. Але при цій страховці, в порівнянні з попередньою, при однакових страхових сумах місячні платежі набагато вищі у віці до 55 років. Наприклад при страховці на 100. 000 доларів в компанії " Equitable life" чоловік у вже достатньо ризиковому інтервалі від 45 до 55 років повинен вносити мінімум по 70 доларів щомісячно замість 20 по попередній страховці.
Для людей,сидящих на допомозі (1000 доларів в місяць на сім'ю з двох чоловік) це вже досить пристойна сума, платити яку вже скрутно. Тобто цим видом страховки користуються в основному відносно забезпечені люди. Але при віці понад 55 років платежі по цій страховці виявляються набагато менше, ніж по попередній.
В деяких випадках користуються комбінованою (TERM і WHOLE LIFE) страховкою, залежно від побажань і можливостей людини. Кожний з цих двох типів страховок виплачується навіть у разі самогубства людини, що застрахувалася, але тільки в тому випадку, якщо це відбудеться не раніше чим через два роки після початку страхування.
3. СТРАХУВАННЯ ВІД СЕРЙОЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
В цьому випадку людина може застрахуватися не тільки на випадок смерті, але і від захворювання поряд загрозливих життя хвороб, таких як інфаркт, інсульт, рак, ниркова недостатність, параліч, розсіяний склероз, сліпота і глухота. Якщо людина захворіла такою хворобою, але залишилася живий, то через 30 днів після установки діагнозу про початок захворювання він сам отримає страхову суму, від 50.000 до 1.000.000 доларів. Але у разі смерті від цієї хвороби його спадкоємці отримують тільки внесені страхові внески.
Пройшла сльотава зима, весна стрімко переходить до літньої жаркої погоди, і на порядок денний водіїв встали чергові завдання, одна з яких: обов'язкове проходження техогляду свого автомобіля. А його не пройти, якщо спочатку не отримати страховий поліс на машину в одній із страхових компаній.
Автостраховка в Казахстані і за страх і за совість →
Системі агрострахованія в США належало початок в 30-х роках минулого сторіччя, коли після Великої Депресії виробникам була запропонована програма страхування від граду. До 1980 року державна підтримка надавалася у вигляді прямих виплат виробникам після катастрофічних погодних подій. Сучасна система агрострахованія виникла в 1980 році з ухваленням Федерального Закону про сільськогосподарське страхування. Пізніше, в 1994 році, система була перероблена згідно Акту про реформування федеральної системи сільськогосподарського страхування. Реформована система об'єднала програму мультирискового страхування і програму страхування від катастрофічних збитків (CAT).
У 90-х роках Уряд США намагався ввести обов'язкове страхування урожаю, але через рік ця ініціатива була припинена із-за негативної реакції виробників і тиску політиків.
Всі програми агрострахованія в США розробляються і регулюються Агентством по управлінню ризиками (RMA), спеціальним органом, який працює за окремими правилами і підкоряється Департаменту сільського господарства (USDA). RMA керує Федеральною корпорацією по страхуванню урожаю (Federal Crop Insurance Corporation (FCIC)), яка співробітничає з приватними страховими компаніями.
RMA має три підрозділи: підрозділ страхових послуг (впровадження програм, адміністрування і підтримка впровадження), дослідницької роботи і розвитку (розробка продуктів) і підрозділ контролю (контроль за виконанням вимог програми виробниками і страховими компаніями).
FCIC здійснює контроль над актуарною збалансованістю федеральної програми страхування урожаю і діяльністю виробників і страховиків. FCIC підписує стандартні угоди про перестраховку з приватними страховими компаніями (13 в 2006, 16 в 2005 роках). Стандартні угоди про перестраховку (сільськогосподарські і аква- культури і тварини) передбачають укладення договорів про консолідовану фінансову підтримку між FCIC і страховими компаніями. Кожна угода визначає умови і терміни надання субсидій і перестраховочной підтримки за договорами страхування виробників.
Щоб взяти участь в програмі, страхові компанії повинні відповідати кваліфікаційним вимогам. FCIC пропонує пропорційну і непропорційну перестраховку ризиків. Крім того, FCIC надає страховим компаніям субсидії для компенсації операційних витрат. Страхові премії платяться виробниками і також субсидуються.
Уряд США надає декілька видів фінансової підтримки RMA і FCIC для управління програмою агрострахованія, що субсидується: (1) субсидування премій виробникам, (2) компенсація адміністративних витрат страховим компаніям для впровадження страхових продуктів, що субсидуються, (3) фінансова допомога для покриття катастрофічних збитків, і (4) фінансування операційних витрат RMA.
RMA розробляє тарифні ставки, контролює виплату субсидій, розробляє нові страхові продукти і подає перестраховочную підтримку приватним страховим компаніям. RMA проводить інформаційні і освітні заходи для виробників. Агентство розробляє і здійснює контроль за виконанням страховиками процедур оцінки збитку, обстеження полий і інших обов'язкових операційних процедур. Агентство здійснює функцію нагляду за страховою практикою і розслідує випадки шахрайства і зловживання в роботі із страховими продуктами, що субсидуються, і засобами державного бюджету.
Об'єм програми агрострахованія в США, 2005
Кількість угод 1.19 млн.
Сума премій $3.95 трлн
Страхова сума $44.29 трлн
Застрахована площа 100.4 млн. га
RMA пропонує приблизно 100 страхових продуктів для більшості сільськогосподарських і аква- культур і тварин, вироблюваних в США. Мультирисковое страхування існує в двох варіантах - страхування урожаю і страхування доходу господарства. Деякі продукти пропонуються тільки в обмежених регіонах. Пілотні страхові продукти розробляються для вибраних штатів, де мультирисковое страхування не упроваджується.
RMA зараз працює над розробкою нових аграрних страхових продуктів - індексу врожайності і індексу погоди. Індекс врожайності пропонується виробникам на протязі ось вже декількох років, тоді як індекс погоди все ще знаходиться у стадії розробки. У 2005 році уряд США виділило 10 мільйонів доларів США трьом консультаційним компаніям для розробки пілотних продуктів страхування по індексу погоди.
Складання плану власного життя - це для нас щось нове. Всі ми ходимо, як то кажуть, "під Богом", і ніхто не може поручитися за власну безпеку. Для того, щоб людина через непередбачені обставини не потрапила в складну фінансову ситуацію, і створено страхування життя.
Сенс його в тому, що страховик виплачує відшкодування застрахованому або його сім'ї (спадкоємцям), якщо він втратив працездатність в результаті нещасного випадку або загинув.
Умови виплати страховки разниє, все залежить від договору і виду страхування. І в цьому контексті істотно розрізняються накопичувальне і термінове страхування.
Майже депозит
Чим відрізняється накопичувальне страхування життя від термінового →
чи Виправдано економія на страхуванні життя і здоров'я позичальника при іпотечному кредитуванні? (досвід Росії)
Банківська криза, банківська криза. Зараз про нього говорять всі і усюди. Проте іпотечні кредити видавати поки не перестали, а навпаки - навіть полегшили процедуру їх отримання. Останнім часом деякі банки стали видавати кредити на покупку житла без страхування життя і здоров'я позичальника, що, звичайно, економить гроші позичальникові. Але чи виправдана така економія? Спробуємо в цьому сьогодні розібратися.
Отже, почнемо з того, що в банці "дурнів" немає, і при видачі іпотечного кредиту на тривалий термін враховується ризик неповернення унаслідок смерті або втрати працездатності позичальника. Якщо раптом від вас не вимагають в обов'язковому порядку застрахувати свою працездатність, то це ще не означає, що банк упевнений, що з вами нічого не трапиться. Швидше за все, кредитна організація закладе в суму виплат по іпотеці ті самі "підстраховувальні" гроші, які ви не зможете виплачувати при форс-мажорних обставинах. Як наслідок - підвищення кредитної ставки, збільшення штрафів за прострочення платежу і т.д.
Іпотека Чи страхувати своє життя →
ТОВ "Східноукраїнське страхове агентство" відповідно до Закону України "Про страхування" і Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого Ухвалою Кабінету Міністрів України F 959 від 14 серпня в 1996 р., здійснює обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; Законом України "Про страхування" і "Правилами добровільного страхування від нещасних випадків водіїв і (або) пасажирів" від 20. 10.
2004, здійснює страхування здоров'я водія і (або) пасажирів, які знаходяться у вказаному в Договорі страхування автотранспортному засобі під час ДТП (добровільне страхування від нещасних випадків водіїв і (або) пасажирів).
.
Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
Застрахованими за договором обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті є водії Страхувальника під час обслуговування поїздки.
Страхування від нещасних випадків водіїв і пасажирів →
- говорить президент міжнародної консультаційно-брокерської групи Infinet Норманн Круг. З початку 90-х років його компанія консультує жителів СНД (у тому числі і України), охочих купити за кордоном страхові поліси різних світових брендів. Пан Круг розповів про те, чим відрізняється американська страховка життя від української, як під неї можна отримати кредит і які ще є способи забезпечити свої активи за кордоном., "імпортна" страховка життя -- зовсім не фінансова панацея і що бізнес страхового брокера в тому і полягає, щоб продавати такі страховки.
Хто говорить
Норманн Круг -- президент міжнародної консультаційно-брокерської групи Infinet, що представляє банки, інвестиційні і страхові компанії Європи і США. Як випускник американського Коледжу для фінансових професіоналів в Брін Маур, Пенсільванія, Норман Круг має вищу професійну кваліфікацію страховика -- Chartered Life Underwriter. Він також є страховим брокером в штаті Нью-Йорк, членом Offshore Institute і уповноваженим представником EIFAN -- European Independent Financial Advisors.
"Чорний" день
"Була у мене клієнтка в Москві. Вела непростий бізнес еськорт-услуг. Жінка вольова -- вважала, що завжди зможе вирішити будь-яке питання. Я їй говорив, щоб вона продала цей бізнес... Не послухалася...
Прийшов час, і на неї завели кримінальну справу. На майно і рахунки наклали арешт. На адвокатів потрібні гроші, а де їх узяти, якщо в рідній країні вони заморожені? До офшорних теж не добратися. Єдина можливість добути фінансування -- узяти кредит у американської страхової компанії під заставу свого ж поліса накопичувального страхування життя. Оскільки страховка була куплена давно, ще до того, як клієнткою зацікавилися правоохоронні органи, то судові власті визнали це джерело походження засобів чистим.
Накопичення за 10 років з урахуванням інвестиційного доходу було досить, щоб 90% цієї суми страховик видав як кредит, яким клієнтка розплачувалася з адвокатами і забезпечувала своє існування на час розглядів. Потім, звичайно, коли суди закінчилися, вона вже змогла скористатися своїми заощадженнями за кордоном.
Інші страховки
Я привів приклад універсальності страховки життя не випадково. Річ у тому, що властивості, якими цей поліс володіє в США, мало нагадують властивості тих страхових договорів, які продаються в СНД. Причому навіть тих, які реалізують дочірні компанії з іноземним капіталом.
У Росії і Україні продають товар 20-річної давності. "Натуральний" американський поліс, а йдеться про продукти "вищої ліги" -- компаній з рейтингами класу А+ (сильним) по Standard&Poor -- володіє поряд переваг. По-перше -- страховий захист, тобто у разі смерті або втрати працездатності виплачується компенсація. Причому один контракт може враховувати страхові випадки з родичами застрахованого (до 10-ти чоловік!), а не тільки з ним самим. По-друге -- інвестиційний інструмент, який приносить не 4--8% річних, як прийнято вважати у нас, а значно більше. Річ у тому, що в українських компаніях ви вкладаєте гроші, але не знаєте, що з ними відбувається.
Потім страховик говорить, що, мовляв, запрацювали, наприклад, 4%. Перевірити неможливо. У описуваному випадку клієнт, якщо побажає, самостійно може вибирати, куди вкладати свої накопичення. Йому доступний вибір з більше 50-ти інвестфондів, що знаходяться під управлінням відомих компаній, що управляють (Man Investments, Morgan Stanley, Alliance Capital, Franklin Templeton Investments та інші). Рішення ухвалюється виходячи з особистої інвестиційної стратегії. Для прикладу скажу, що портфель з ризиковою стратегією в папери Бразилії і Південної Азії за наслідками 2006 року приніс близько 50% річних. Консервативний портфель -- близько 9,5%, а вкладення до індексного фонду S&P500 -- 11,76%.
Фактично, усередині накопичувального страхового контракту ми маємо інвестиційний портфель.
Після двох років вже можна знімати накопичення. Природно, така програма ренти складається не тільки з поліса, але і з банківського рахунку, чекової книжки, кредитної карти. Через інтернет клієнт управляє своїм інвестиційним портфелем, пов'язаним з контрактом, перекладає доходи з інвестиційного рахунку на картковий або навпаки -- робить довложенія. У цій схемі не важливо, де людина живе і громадянином якої країни він є. Всі дії виконуються дистанційно.
По-третє, до 90% грошей з накопиченої суми страхового контракту можна отримати готівкою у вигляді кредиту самому собі, причому контракт не припиняє своя дія. Кредитна ставка невисока: 3--5% річних.
Для громадян СНД ліміти, які встановлюють страхові компанії на суми страхового покриття -- від $250 тис. до $600 тис. Правда, можлива і сума в $1 млн. -- якщо страховик погодиться. Річний внесок по таких страховках зазвичай не менше, ніж $3 тис. (нормальна сума за страховку життя в Україні. -- Ред.). Найчастіше (а це залежить від віку, стану здоров'я і інших чинників) щорічні внески складають від $14 тис.